Сфера ландроматів в Україні

1/1

На Заході пральні самообслуговування давно стали не просто успішним бізнесом, а вже сформували новий пласт культури. Про те, чому на українському ринку ландроматів гравців так мало, що про конкуренцію і говорити не доводиться, нам розповість Євген Ільницький.

— Євгене, чому за кордоном пральні самообслуговування - явище, яке стало елементом культури, а у нас все лише на початковому етапі розвитку?

— За кордоном пральні самообслуговування - явище дійсно більш популярне, ніж на пострадянському просторі. Мені здається, що просто так склалося історично. У нас у кожному будинку встановлено пральну машинку, і цей факт є причиною того, чому в нас не популярний даний формат послуг. За кордоном усе навпаки. Є пральні самообслуговування, то навіщо купувати пральну машинку додому? Це можна порівняти з питанням "що з'явилося раніше курка чи яйце?", - ніхто не знає.

— Чи багато компаній представлено на українському ринку в даному секторі?

— Даний сегмент ринку на сьогоднішній день, можна сказати, пустує. Є пральні промислового формату, є хімчистки. Пралень самообслуговування дуже мало. Кількість відкритих пунктів у нашій країні можна на пальцях перерахувати. Наша компанія перша і поки що єдина, хто вирішив системно підійти до даного питання. І я особисто бачу величезний потенціал зростання для розвитку даного бізнесу в Україні.

— Які виникають складнощі при відкритті, веденні даного бізнесу в нашій країні?

— Єдину складність у відкритті пральні самообслуговування, яку я можу виділити, це пошук приміщення. Воно має бути розташованим в окремо відведених районах міста, а зокрема, в районах, де сконцентровано найбільше гуртожитків (70% наших клієнтів - це студенти) таким чином, щоб дійти пішки до пральні можна було за короткий час: не більше ніж  за 5 хвилин. Окрім цього, приміщення має відповідати певним технічним вимогам. Повинен бути прокладений силовий кабель не менше 25 КВт, підведення і відведення води, припливно-витяжна вентиляція, окремий вхід. Це лише основні пункти. Звичайно ж оренда відвідування повинна бути по кишені. Всі ці вимоги дуже важливі, тому що для пральні необхідно розробити проект для погодження з СЕС для отримання відповідного дозволу для роботи.

— Які марки пральних машин максимально підходять для пралень? Як довго працює така машина? 

— Можу сказати одне. Це має бути професійна техніка. Ні про які побутові машини, придбані в гіпермаркеті побутової техніки не може бути й мови. Я орієнтуюся на потенційних партнерів - техніку виробника "Miele". Також  можу виділити серед професійної техніки "Electrolux" і "Whirlpool".

— Яким Ви бачите розвиток даного бізнесу в Україні? Чи будемо ми мати такий же розвиненою ринок ландромат як, наприклад, в США?

— Я бачу розвиток даного сегмента послуг серед молоді, студентів. Їм, живучи в студмістечках необхідно десь прати речі, не возити ж додому брудну білизну. У тазиках прати важко. Ми намагаємося зробити пральні комфортними для клієнтів, щоб їм хотілося туди повернутися і полегшити свій побут за невеликі гроші. Варто зазначити, що клієнтом пральні самообслуговування може стати будь-хто. Наприклад, людині потрібно випрати великий плед або ковдру. Те, що в домашню машинку не поміститься, а до хімчистки нести - дорого. Ми маємо рішення - пральня самообслуговування. Це і дешевше в 2-2,5 рази, як показала практика, і швидше (цикл прання та сушіння займає не більше 3-х годин). Теж саме стосується і пуховиків. Їх можна почистити за 250-300 грн. у хімчистці або за 100 грн. - у нас. Є різниця. Підбивши підсумок, можу сказати, що потенціал розвитку даного бізнесу в Україні є, і не маленький. Ми ж усі йдемо в Європу, то ж давайте починати думати ширше.

— Ваші поради починаючому підприємцю, що вирішив запустити пральню самообслуговування?— Купуйте франшизу, ставайте партнером мережі. Це дозволить заощадити час і гроші, обійшовши масу помилок, які допустив я за ці кілька років.